Мова в поетичних переспівах

Мова – серце України. У ній наша сила.

В кожнім слові – код таємний. То –  є наші крила.

Кожне слово – як пацьорка, а разом – намисто.

Знаєм мову – будем жити! Вчіться, товариство.

Л. Галінська

День української писемності та мови в Україні відзначають 27 жовтня у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця.

Завдяки мові суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, а її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову.

У цей день у коледжі відчувалася святкова атмосфера. Зокрема, у бібліотеці пройшли поетичні читання. Бібліотекар Наталія Задорожна  познайомила присутніх з творчістю сучасної української поетеси Людмили Галінської і зачитала вірш «В моїй милій Україні, мова – солов’їна». Методисти Оксана Бірюля та Надія Яцкулинець, бібліотекар Марина Орбан разом з студентами коледжу декламували прекрасні тематичні поезії, що оспівують красу природи восени – «Сто відтінків осені. Сто відтінків світла. Неповторність величі. Кольоровий рай».

Мова – це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації. Мова важлива, вона створює націю, зберігає державу.