Соціально-психологічна робота

Валентина МУЩЕНКО – практичний психолог

Життєве кредо: «Хочеш змінити світ на краще – почни з себе!»

Тетяна Лучинець – соціальний педагог

Життєве кредо:  «Педагогіка – це поєднання розуму і серця»

Робота практичного психолога

Основна мета діяльності практичного психолога в училищі – це сприяння особистісному зростанню та професійному становленню здобувачів освіти. В період навчання здійснюється професійна ідентифікація та професійна адаптація майбутнього фахівця.

Робота психолога базується на “Положенні про психологічну службу в системі освіти України”, нормативних актах Міністерства освіти і науки України, згідно чинного законодавства України.

Робота практичного психолога спрямована на адаптацію учнів у колективі, професії, їх соціалізацію; психологічний супровід навчально-виховного процесу.

Головними напрями діяльності практичного психолога з учасниками освітнього процесу є:

• Діагностична робота
• Консультативна робота
• Корекція
• Просвіта, навчальна діяльність
• Профілактична робота

За потребою зв’язки з громадськістю

Діагностика здобувачів освіти

З метою діагностики адаптації здобувачів освіти І-го курсу проводиться анкетування:

за методикою К.Роджерса і Р.Даймонда, “Анкета першокурсника”, «Що я ціную», «Анкета моніторингового дослідження адаптації першокурсників».

Міжособистісні стосунки в групах вивчаються за методикою “Соціометрія”, та методика дослідження соціально-психологічного клімату в учнівському колективі за допомогою анкетування: «Соціально-психологічний клімат у групі» та «Я і моя група».
З метою дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості проводяться методики:

• визначення типу темпераменту за тестом Айзенка;
• дослідження акцентуації характеру підлітків за К.Леонгардом;
• методика Клімова диференційовано-діагностичний опитувальник «Визначення рівня здібностей та інтересів»;
• анкета «Мотивація навчальної діяльності»;
• анкетування “Вчитель очима учнів” проводиться з метою оцінки і рейтингування педагогічної діяльності.
• методика діагностики показників і форм агресії А.Басса та А.Дарки;
• оцінка рівня нервово-психічної стійкості – методика «Прогноз» за В.А.Бодровим.

За результатами діагностики проводиться індивідуальна робота із здобувачами освіти, педагогічними працівниками та батьками.

Профілактична робота

З метою попередження відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, для збереження, укріплення та розвитку психологічного здоров’я учасників навчального процесу здійснюється профілактична робота з підлітками у депресивному стані (профілактика стресових розладів), робота з учнями схильними до правопорушень, профілактика девіантної та делінквентної поведінки підлітків: антинаркотичне, антиалкогольне виховання, формування навичок здорового способу життя; робота щодо попередження бездоглядності серед неповнолітніх.

Консультування здобувачів освіти проводиться з таких питань:

• взаємовідносини в навчальній групі (місце і роль у колективі);
• взаємостосунки з викладачами, майстрами виробничого навчання, класними керівниками, дорослими, батьками, ровесниками; 
• взаємостосунки чоловік-жінка;
• проблеми згуртованості групи; 
• усвідомлення власної особистості, внутрішньоособистістні конфлікти, профілактика комплексу меншовартості;
• залежності особистості (алкогольній, наркотичній, комп’ютерній) і за результатами діагностики.

Корекційна робота

З метою кращої соціалізації молоді проводяться заняття з елементами тренінгу: “Торгівля  людьми – сучасне рабство”, «Партнерське спілкування між статтю», «Професія та кар’єра», «Вчимося розуміти та поважати інших», «Ми за гендерну рівність», «Я і моє право», «Адаптація першокурсників до умов навчання у новому закладі освіти», «Сімейні цінності», «Базові навички медіатора», «Протидія булінгу в учнівському колективі».

      З метою реалізації державної програми профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу проводиться цикл занять:

• відеосемінар «Негативні наслідки аборту», «Школа проти СНІДу»;
• заходи в рамках акції «16 днів проти насильства»;
• лекції «СНІД – міф чи реальність», «Ми проти наркотиків»;
• перегляд відеофільмів відповідної тематики; 

     Основними напрямками антинаркотичної, антиалкогольної та антитютюнової роботи є цикл тренінгових занять: «Наркотики: міфи та реальність», «Профілактика конфліктів в учнівському середовищі», «Профілактика вживання алкогольних напоїв серед здобувачів освіти». Ознайомлення учнів з відповідною літературою.

      Проводиться заняття “Підлітки мають знати свої права” із запрошенням юрисконсульта та працівників ювенальної превенції, «Гігієна юнака», «Гігієна дівчини» – запрошений медпрацівник.

Просвіта та навчальна діяльність

З метою формування психологічної культури, підвищення психологічної компетенції викладачів, здобувачів освіти та батьків просвіта проводиться за напрямками:

1. Виступи на теми: «Профілактика конфліктних ситуацій в учнівському середовищі та формування позитивного психологічного клімату під час уроку».
2. Методична допомога у підборі психологічної літератури з окремих тем.
3. Аналіз відкритих уроків вчителів-предметників, майстрів виробничого навчання та виховних годин класних керівників.
4. Пропаганда здорового способу життя за програмою – проведення тренінгів та через інформаційні бюлетені, виступи на тему: «Профілактика суїцидальної поведінки», «Психофізіологічні особливості підліткового віку»; «Жорстоке поводження із дітьми: проблеми, причини, наслідки», «Боротьба зі шкідливими звичками», «Формування здорового способу життя».
5. Інформаційно-роз’яснювальна робота серед учнів про військовий обов’язок, службу в збройних рядах Збройних Сил України.
6. Бесіди з батьками про особливості сімейного виховання: «Наслідки жорстокого поводження з дітьми», «Відповідальність за вчинення домашнього насильства».

З метою забезпечення формування:

• морально-етичних засад відповідальної поведінки свідомого громадянина,
• конструктивної стратегії поведінки у небезпечних ситуаціях,
• негативного ставлення до явища торгівлі людьми та пов’язаних із ним злочинів і водночас позитивної мотивації до його запобігання, впроваджено в роботу програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція».

Інші види роботи. Організаційно-методична робота та зв’язки з громадськістю за потребою

Під патронатом НМЦ ПТО та Центру практичної психології та соціальної роботи ЗІППО організовуються та проводяться обласні семінари практичних психологів ПТНЗ, в яких із задоволенням приймається участь практичні психологи та соціальні педагоги області.

     Поповнюється відеотека, аудіотека, бібліотека практичного психолога.

     Систематизуються і комплектуються матеріали відповідно до тематики.

Регулярно підвищується фаховий рівень психолога шляхом:

• відвідування навчально-методичних заходів практичних психологів;
• участі в науково-практичних конференціях;
• вивчення методичної, психологічної літератури.

      Крім того відвідуються відкриті уроки, конкурси професійної майстерності, виховні години, святкові концерти, конкурси-огляди художньої самодіяльної творчості учнів.

      Психологічна служба закладу освіти співпрацює із Службою у справах дітей, органами ювенальної превенції та з представниками військового комісаріату.

Робота соціального педагога

Діяльність соціального педагога училища передбачає створення умов для успішної ефективної адаптації молодої людини на етапі набуття соціальної компетентності, формування і ствердження особистості.

Основним змістом діяльності соціального педагога є забезпечення процесу соціалізації учнівської молоді, формування стійкого соціального інтелекту, активної громадянської позиції, захист фізичного, соціального і духовного здоров’я, сприяння розвитку та самореалізації особистості.

 Напрямки роботи соціального педагога:

Корекційно-розвиваюча робота для усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку, поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи.

Консультаційна діяльність як фахова допомога учням, педагогам, адміністрації, батькам у розв’язанні проблемних ситуацій. Соціальний педагог надає індивідуальні та групові консультації; просвітницько-рекомендаційні, діагностичні, психологічні, педагогічні, правові.

Організаторська робота – залучення сім’ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу, налагодження соціального партнерства з представниками бізнесу та підприємствами.

Соціально-профілактична (превентивна) діяльність – проведення заходів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку молоді (бесіди, тренінги, марафони, дебати, рольові ігри тощо).  

У процесі соціальної профілактики соціальний педагог спрямовує свою діяльність на формуючий мікросоціум молодої людини (педагоги, батьки, група ровесників), змінюючи характер їхнього ставлення до особистості і впливу на неї.

Робота з профілактики негативних явищ в учнівському середовищі – правопорушень, наркоманії, алкоголізму, вилучення учнівської молоді з незаконних форм праці, пропаганда здорового способу життя, навчання толерантності, навичкам безпечної поведінки та ін.

Соціально-педагогічне забезпечення профільного навчання, професійної орієнтації: профорієнтаційні бесіди, консультування учнів, батьків, оглядові екскурсії з питань профорієнтації,

До виключної компетентності соціального педагога належить формування соціального паспорту училища, індивідуальних справ здобувачів освіти, що потребують особливої психолого-педагогічної уваги: учнів, схильних до правопорушень, які перебувають на обліку служби у справах дітей, ювенальної превенції, з неповних і неблагополучних сімей, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учні – внутрішньопереміщені особи.

Робота соціального педагога за будь-яким напрямком стає більш ефективною завдяки співпраці з практичним психологом, педагогічним колективом, батьками, адміністрацією та спеціалістами  різних соціальних служб, правових, установ тощо.

Первинна психологічна допомога

Безсумнівно війна в Україні стала стресом і для учнів, і для педагогів. За таких умов істотно зростає роль психологічної служби системи освіти, яка має забезпечувати своєчасне і систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки усім учасникам освітнього процесу. Військові дії – один із найбільш екстремальних факторів, що впливає на психологічне та емоційне здоров’я людини, тому в межах екстремальної психології активно використовують первинну психологічну допомогу. ЇЇ надання не передбачає значної професійної підготовки та базується на природних здатностях проявляти співчуття та людяність.

Психологічна служба інформує

Хибною є думка, що психолог потрібен для того, щоб давати корисні поради.

Професійний психолог ніколи не нав’язує свій погляд, оскільки знає, що будь-яка порада – це рішення, яке ґрунтується на власному досвіді та переконаннях, і найбільше підходить саме тому, хто її дає. Кожна людина володіє унікальним досвідом, відмінним від інших, тому тільки Ви самі можете знати, що для Вас є найкращим виходом у ситуації, яка склалася.

Завдання цієї сторінки ознайомити Вас з природою окремих психологічних проблем, їх наслідками для становлення молодої особистості, її розвитку, показати можливі шляхи вирішення окремої проблеми. Проте, якщо у вашому житті виникло ускладнення, яке не вирішується або повторюється знову і знову, є відчуття відсутності внутрішніх опор, втрата ресурсності, занепад сил – зверніться до психолога.

Кому потрібна психологічна допомога?

Психолог покликаний допомагати психічно здоровим, нормальним людям, адже кожен у своєму житті час від часу відчуває напруженість, невдачі, печалі і стреси. Ці відчуття іноді пов’язані з причинами, подолати які людина самостійно не у змозі. У цих випадках може бути корисною допомога психолога.

Звернутися до психолога варто, якщо Ви знову і знову «наступаєте на ті ж самі граблі», наприклад: через страх не наважуєтесь вийти з виступом перед аудиторією, чи весь час потрапляєте у конфлікти, чи тримаєтесь за руйнуючі Вас стосунки, чи Вам складно розпочати будь-яку нову справу, підтримувати довготривалі стосунки, тощо. Психолог може допомогти, у тому випадку, якщо Ви переживаєте незадоволеність собою, невпевненість у собі, відчуваєте брак ресурсу долати перешкоди. Деяких людей приводить до психолога постійне внутрішнє напруження, відчуття сильного психічного болю, інші звертаються через те, що їх життя втрачає для них сенс.

Отже, психологічна допомога доречна у випадках, коли труднощі і проблеми виникають зсередини Вашої особистості, є похідними Вашого характеру, коли емоції блокують Ваші можливості перед потенціалом реального повсякденного життя.

Канони роботи психолога

Основою психологічної допомоги є переконаність в тому, що кожна особистість має вроджену здатність до розвитку і позитивних змін.

Психолог допоможе з’ясувати причини з яких відбувається блокування людиною своїх можливостей, зрозуміти чому вона ставить  собі перешкоди у житті і, звичайно, знайти шляхи вирішення проблем, віднайти гармонію у собі та з оточуючими людьми.

Не варто розглядати участь у психологічному консультуванні як пасивну присутність, тоді як психолог Вас “лікуватиме” або “розраджуватиме”. Швидше – це спільна робота.

Справжнім результатом цієї спільної роботи є відновлення Вашої здатності самостійно та успішно вирішувати власні складні життєві ситуації.

Рекомендації  практичного психолога

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 р. Цей день було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає психічне здоров’я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою спільноту. Для життя людини, її психічного та фізичного здоров’я, її щастя важливим є вміння долати стреси.

Для цього необхідно піклуватися про власну ресурсність, про збереження своїх емоцій, свого тіла. До сигналів, які потребують уваги, відносяться: тривале порушення сну; істотне зниження настрою; стійкі нав’язливі думки; втрата інтересу та задоволення від справ і дозвілля. Щоб подбати про своє психічне здоров’я варто: знайти хобі та розвивати його; організувати час та простір для якісного сну; бути активним (багато ходити, займатися спортом тощо); спілкуватися з цікавими людьми; медитувати. Серед ознак доброго психічного здоров’я виділяють: здатність долати щоденні стреси та вирішувати проблеми; продуктивність та ефективність праці; можливість рости та розвиватися; проявляти інтерес щодо інших людей і спільноти; відчувати «смак» життя. Здоров’я кожного залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем. Будьте уважними один до одного та бережіть себе!

Практичний психолог училища Валентина Мущенко.

Адаптація першокурсників до умов навчання у ВПУ № 3 м. Мукачево

Адаптація першокурсників до нових умов навчання

Вступаючи на поріг нового закладу освіти дитина, першокурсник, відчуває певний острах. Існує навіть термін «навчальна фобія», що означає – страх перед відвідуванням закладу освіти. Як правило, не відчувають остраху перед закладом освіти впевнені в собі, активні і допитливі діти, що прагнуть самостійно вирішувати проблеми навчання та налагоджувати стосунки з однолітками. Інша справа, якщо мова йде про сформований у дитини гіпертрофований рівень домагань, про дітей, які не мають досвіду спілкування із однолітками, недостатньо впевнені у собі. У цьому випадку вони також бояться не виправдати сподівань батьків, мають труднощі адаптації у колективі та страх перед вчителями та майстрами виробничого навчання. Тому успіх адаптації до навчання у навчальному закладі залежить від соціальної та життєвої позиції молодої людини, мотивів здобуття професії. Це зумовлюється багатьма чинниками, серед яких можна назвати індивідуальні особливості (інтереси, фізичний стан, захоплення), внутрішнє багатство, глибокі знання з певної галузі, соціальний досвід, участь у громадських справах тощо . Відповідно до цього, у закладах освіти потрібно створити таку психологічну атмосферу, яка б якнайповніше сприяла розкриттю та збагаченню внутрішнього світу, задатків й здібностей учня, щоб кожен міг викликати інтерес та завоювати повагу однокурсників та викладачів.

Декілька лайфхаків для покращення процесу адаптації першокурсників:

    Не очікуйте опіки, але розраховуйте на дружню підтримку близького оточення, яка надасть Вам відчуття стабільності, потрібності та незалежності, тому:

1. Зверніться по допомогу керівників групи, пройдіть екскурсію, для того, щоб вільно орієнтуватися на території закладу освіти.
2. Не допускайте зайвої опіки, намагайтеся стати самостійним в процесі пристосування до нових умов.
3. Прагніть виконувати посильну й цікаву роботу самостійно.
4. Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу
5. Будьте активними, намагайтеся отримати потрібну вам інформацію та нові знання
6. Не створюйте емоційну напругу у стосунках із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.
7. Змістовно проводьте свій вільний час із іншими учнями, знаходьте хороших друзів.
8. Будьте оптимістом, вірте у свої можливості й пам’ятайте, що ви потрібні іншим людям.
9. Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні – це допоможе Вам пов’язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
10. Під час виникнення непорозумінь звертайтесь до керівників груп, або інших структурних одиниць (соціальний педагог, психолог)

До уваги батьків першокурсників

Упродовж усього життя нам (і дорослим і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг Вищого професійного училища №3 м. Мукачево ваші діти адаптуватимуться до нових умов соціального життя: до інших учнів, до викладачів, до занять та до нового режиму навчання.

Учнівське життя починається з першого курсу. І тому успішна, ефективна, оптимальна адаптація першокурсників до життя і навчання в училищі – запорука подальшого розвитку кожного здобувача освіти як людини, громадянина, майбутнього фахівця.

Більшість учнів, які вступили на перший курс, як правило, мають зіткнутися з цілою низкою проблем, серед яких  перше місце посідає проблема психологічної адаптації. Необхідність в психологічній адаптації людини виникає, перш за все, зі зміною діяльності людини і її соціального оточення.

     З першого дня навчання в училищі учні потрапляють до навчальної групи, де зібрані колишні школярі з різними характерами, амбіціями, цілями, самооцінкою тощо. В цих умовах дуже важко адекватно сприймати не тільки навколишню дійсність, а й, навіть, самого себе. Виявлення своєї особистості, займання своєї соціальної «ніши» в колективі, який починає формуватися, адаптація власної поведінки щодо рольових очікувань учнів – одногрупників не у всіх відбувається легко і одразу. Як правило, це важкий і тривалий період у розвитку колективу. Доброзичливість, увага до студентів, індивідуальний підхід сприятимуть скороченню строків адаптації.

Рекомендації батькам для покращення проходження процесу адаптації першокурсників

1. Встановіть тісний контакт з керівниками групи, вихователем гуртожитку, обміняйтесь номерами телефонів.
2. Ознайомтеся з умовами навчання та проживання Ваших дітей, розташуванням медичних закладів, можливих місць відпочинку, торгових мереж.
3. Цікавтеся справами Вашої дитини від самої дитини та від керівників групи.
4. Телефонуйте Вашій дитині щодня, обговорюйте питання навчання, матеріального становища, нових вподобань. Дайте своїй дитині відчути Вашу підтримку та бажання допомогти у будь-якій ситуації.
5. Дізнайтеся імена нових друзів Вашої дитини та (про всяк випадок) дізнайтесь номери їх телефонів.
6. Проведіть невелику екскурсію, разом з’ясуйте «зони невпевненості» Вашої дитини (правила поведінки на проїзній частині, транспортне сполучення, правила спілкування з незнайомими людьми тощо).
7. Обов’язково відвідуйте батьківські збори, там Ви зможете отримати об’єктивну інформацію про участь Вашої дитини у навчально-виховному процесі.
8. Будьте уважні до емоційного стану та поведінки Вашої дитини. Якщо Вас щось насторожує – обов’язково обговоріть це з дитиною, керівниками групи, практичним психологом, соціальним педагогом або заступником директора з виховної роботи.

Будьте впевнені в успіхах Вашої дитини. Процес адаптації буде проходити легше і швидше, якщо в цей період поруч будуть ТУРБОТЛИВІ БАТЬКИ!

Про запобігання торгівлі людьми в умовах воєнного стану

Жінки та діти, які змушені зараз покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються в середині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.
Злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви, торгівці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути свій дім, свою країну

Три правила вашої безпеки:

    1.Безпека документів:

• Ніколи й нікому не віддавайте ваш паспорт чи документи, які ідентифікують вашу дитину. Пред’явіть їх лише працівникам прикордонної служби під час проходження паспортного контролю.
• Завчасно зробіть копії, заскануйте чи сфотографуйте ваш паспорт, та документи вашої дитини. Надішліть їх на власну електронну пошту чи збережіть їх на телефон.

2. Безпека пересування:

• Ретельно розплануйте маршрут вашої подорожі.
• Намагайтеся не сідати у авто до незнайомих людей.
• Якщо вам все ж таки треба сісти в авто до незнайомих людей, сфотографуйте його номер та надішліть вашим близьким.

3. Безпека спілкування:

• Нікому не віддавайте свій мобільний телефон чи інші засоби зв’язку.
• Будьте обачні та не довіряйте сліпо випадковим незнайомим жінкам. Вони теж можуть бути залучені до торгівлі людьми.
• Домовтеся зі своїми близькими про певне кодове слово чи знак, що буде означати небезпеку чи потребу в допомозі.
• Щодня інформуйте близьких про ваше місцезнаходження та пропозиції, які вам надходять ( наприклад про поселення, про працевлаштування, про оформлення документів).

У випадку, якщо ви підозрюєте, що потрапили в руки торговців людьми – одразу телефонуйте 112 (лінія екстреної допомоги в країнах ЄС).

Підготовка до ЗНО. Психологічний супровід та підтримка

Цілий рік, ледь не кожного дня, здобувачам освіти нагадують про важливість складання зовнішнього незалежного оцінювання. Нагадують батьки, вчителі, викладачі. Зовнішнє незалежне оцінювання – це передусім стрес для того хто буде його проходити. Воно радикально відрізняється від звичної форми перевірки знань, тому проблема психологічної підготовки випускників до ЗНО набуває особливої актуальності.
Для того, щоб уникнути негативних наслідків стресу, потрібно вміло організувати свій режим дня та керуватися деякими рекомендаціями, що допоможуть впевнено та сміливо пройти всі етапи екзаменаційної сесії, підготовки та проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Методичні рекомендації  Підготовка до ЗНО. Психологічний супровід та підтримка  розроблені з метою психологічної підготовки учасників освітнього процесу – вироблення психологічних якостей, умінь і навичок, які підвищать ефективність підготовки до проходження ЗНО і дозволять кожному комфортно почуватися під час іспиту, тобто сприятимуть розвитку пам’яті і навичок розумової роботи, концентрації уваги, умінню мобілізувати себе у вирішальній ситуації, володіти своїми емоціями.

Рекомендації з превентивного виховання здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти

З метою запобігання аморальній поведінці здобувачів освіти, формування почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, що сприяє глибокому усвідомленню не лише своїх прав, а й обов’язків, сформування імунітету до негативних впливів соціального оточення та забезпечення виховання в учнів високих моральних рис, які є головним чинником вибору способів поведінки, забезпечення подолання окремими здобувачами освіти шкідливих звичок і навичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання, в закладах професійної (професійно-технічної) освіти проводяться заходи із превентивного виховання. 

Методичні рекомендації:  Превентивне виховання здобувачів освіти

Рекомендації для профілактики дезадаптаційної поведінки першокурсників

Дезадаптація – це порушення в поведінці і навчанні, психосоматичні хвороби, підвищений рівень тривожності. Або ж відсутність вмінь пристосування до умов навколишнього світу, у нашому випадку до умов навчання у закладі освіти. З метою запобігання цього явища у роботі з дезадаптованими здобувачами освіти потрібно дотримуватись певних установок та рекомендацій.

Методичні рекомендації:  Профілактика дезадаптації першокурсників

Як організувати роботу вдома. Поради психолога

Психологія підліткового віку

Психологічні особливості підліткового віку (15-19 років), на думку різних психологів, розглядаються як кризові і пов’язані з фізичною (тілесною), психологічною та соціальною сферами.

З якими проблемами найчастіше стикаються батьки підлітків? Звичайно це порушення взаємостосунків, скарги на важку вдачу дитини, погану поведінку, схильність до конфліктів, відсутність бажання вчитися, наявність «поганої» компанії. Що ж робити батькам у цих ситуаціях? Вирішення проблем потрібно починати з себе. У Вас більше знань, досвіду, уміння себе контролювати. Перш за все постарайтеся заспокоїтися. Спілкуючись із дитиною, важливо зберігати спокійний емоційний стан. Не займайте зверхньої позиції, будьте рівноправними. Якщо Вам важко впоратися самому, краще звернутися за допомогою. Психолог або психотерапевт допоможе Вам або вашій дитині впоратися з таким непростим для Вас періодом.

Юність – це завершальний етап переходу від дитинства до дорослості. У дитинстві дитина вільна від відповідальності, від неї потрібна слухняність, її всіляко захищають від неприємностей. Дорослість вимагає від людини зовсім іншої поведінки – відповідальності, ініціативи, самостійності, в житті дорослих обов’язки виконують важливу роль. Ваша дитина знаходиться на шляху із залежного дитинства до самостійної і відповідальної дорослості. Контрастність дитинства і зрілості ускладнює засвоєння дорослих ролей, виключаючи цілий ряд зовнішніх і внутрішніх конфліктів. Розглянемо їх докладніше.

У юнацькому віці яскраво виявляється бажання вести суперечки на відволікаючі теми, бажання проникнути в суть явищ. Підлітки можуть зривати уроки, влаштовувати філософські диспути не за темою заняття.

Що роботи батькам?

• Підтримувати в своїх дітях бажання спілкуватися з вами, інтерес, цікавість. Не обов’язково у всьому погоджуватися з ними. Якщо виникли відмінності в поглядах, важливо дати зрозуміти дитині, що ваша любов і підтримка нікуди не подінуться.
• У цьому віці увага стає довільною, тобто займаючись цікавою справою, підлітки можуть тривалий час концентруватися на ньому. Юнацтву властива переоцінка своїх сил, схильність перебільшувати рівень знань і розумових здібностей. Сильно виявляється розбіжність між ідеальними прагненнями і реальним життя. Навчання здається вже абсолютно не цікавим.
• Юність – це час збирати перші плоди. Якщо дитині не були прищеплені навики навчання в дитинстві, чи варто дивуватися, що, ставши старшокласником, вона погано вчиться. В цьому випадку важливо замислитися над питанням: «Як я ставитимуся до цього, якщо не можу нічого змінити?», «Чи готовий я прийняти його таким, яким він є?». Щоб уникнути зайвих проблем і конфліктів, зрівняйте власні очікування з реальними здібностями і можливостями дитини. Можливо причиною поганого навчання може бути, невдале кохання, конфлікти з друзями або криза самовизначення. У будь-якому випадку зберігайте спокій. Позбавтеся висловів: «Ти гірший від усіх» та інші. Для людини немає нічого гіршого, ніж невіра близьких у її сили і здібності. Спробуйте говорити з вашою дитиною відверто. У будь-якому випадку Ваша підтримка потрібна. Не варто посилювати контроль. Цей шлях не є правильним. Подивіться, поряд з Вами розумна, жива людина, яка, цікавиться багатьма речами. Розвивайте в собі уміння бачити позитивні якості своєї дитини. Це допоможе Вам впоратися з ситуацією, прийняти її.
• У цьому віці формується емоційна культура. З’являється чуйність до явищ суспільного життя, мистецтва, творчості, моралі, з’являється власна система поглядів на світ – світогляд. Юність – вік яскравої емоційної чутливості. «Юнацька гарячковість», «юнацький запал» – ось слова, що характеризують цей період. Естетичні відчуття, переживання, пов’язані з новою діяльністю, закоханість, творчість, великий інтерес до світу іншої людини, особливо однолітка, – все це визначає високу емоційну сприйнятливість юнацтва. У юності формується відчуття дорослості, причому не дорослості взагалі, а чоловічої і жіночої. В цей період закладаються основи емоційного життя людини – фундамент його емоційності в зрілому віці.
• Ставтеся серйозно до почуттів молодих людей. Демонструйте готовність вислухати. Можна засуджувати дії людини, але не її почуття, якими б небажаними або «недозволеними» вони не були. Якщо вони виникли, то є для цього підстави. Утримуйтеся від критичних зауважень. Будьте відкриті у спілкуванні, демонструйте, але ненав’язливо, свою готовність підтримувати контакт. Ставтеся до своєї дитини як до друга. Діліться своїми проблемами і почуттями, звертайтеся до неї за порадою. Дотримуйтеся міри. Все це сприятиме побудові рівних взаємостосунків у сім’ї.
• Головне надбання юності – відкриття свого внутрішнього світу. Це радісна і хвилююча подія, але з нею пов’язано багато драматичних переживань. Адже саме в цей час яскраво виявляється тяжіння до осіб протилежної статі і юнацька закоханість. Підлітки проводять багато часу перед дзеркалом або приділяють дуже багато уваги одягу, роблять це часто не з самовдоволення, а з відчуття тривоги. Занижена оцінка своєї зовнішності приводить до істотних змін у характері і поведінці молодих людей.
• Підтримайте свою дитину. Допоможіть їй знайти сильні сторони своєї зовнішності, приховати недосконалість. Говоріть дитині, що Ви її любите такою якою вона є. Пам’ятайте, що взаємостосунки хлопців і дівчат зіштовхують її з безліччю моральних проблем. Прагнучи захистити своє інтимне життя від безцеремонного вторгнення і підглядання, підлітки потребують розуміння старших, перш за все батьків, потребують кваліфікованої інформації з питань сексу, венеричних захворювань, СНІДу.
• Однією з головних особливостей юнацького віку є звільнення від опіки батьків, причому це виявляється як на рівні поведінки, так і емоційно. Важливою стає емоційна близькість не з батьками, а з однолітками і представниками протилежної статі. Головна потреба знайти самостійність і незалежність, бажання прийняти на себе права і обов’язки дорослої людини.
• Раз і назавжди передати своїм дітям, які дорослішають, право вибирати друзів і коханих. При тяжінні до самостійності хлопці і дівчата потребують життєвого досвіду і підтримки старших. Багато важливих для них тем вони взагалі не можуть обговорювати з однолітками, їм зважає самолюбство. Батьки часто виявляються не готові до цього. І замість підтримки і ухвалення демонструють незадоволеність, критику поведінки, друзів, намагаються посилити контроль. Якщо Ваші дитині важко, кваліфікований психолог допоможе в подоланні багатьох проблем. Але, дуже важливо, щоб бажання отримати психологічну допомогу підлітком було добровільне, а не нав’язане з боку батьків. Психологічна робота з підлітком відбувається як з дорослою людиною і тому повністю конфіденційна і не обговорюється з батьками підлітка.

Пам’ятайте, що основна потреба юності – бути дорослим, самому ухвалювати рішення. Тому передайте своїм дітям відповідальність за їх власне життя. Це важко зробити. Але тільки такий крок сприятиме його розвитку, навчить відповідальності, підготує до самостійного життя, зробить упевненим в собі. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій, тільки так вона дорослішатиме.

ХТО Ж ТАКИЙ ДОРОСЛИЙ?

Наявність автомобіля або дорогого мобільного телефону зовсім не є визначальною ознакою дорослості. Сленг, нецензурні вислови, голосні розмови по мобільному телефону в громадських місцях теж, на жаль, не стануть перепусткою до світу дорослих (хоча, справедливості заради, зазначимо, що деякі дорослі теж поводяться саме так). Психологи вважають таку поведінку по-дитячому демонстративною, що не характеризує людину як зрілу особистість.

Можна, звичайно ж, зробити собі дорослу зачіску, вбратися в такий одяг, що додасть навіть не кілька років, а набагато більше. І вірити, що зустрічають за одягом. Але краще згадати продовження цього прислів’я. Ефекту костюма вистачить ненадовго.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ СТАТИ ДОРОСЛИМ

• Не потрібно постійно кричати: “Я сам знаю! Я вже дорослий”. Нестриманість, імпульсивність – це все зовсім по-дитячому. Отже, потрібно тренувати в собі вміння контролювати будь-яку ситуацію й власні емоції.
• Довести, що ти дорослий, можна своїми вчинками. Що відрізняє дорослих від дітей? Уміння приймати рішення й відповідати за свої дії. Тому доведи, що ти дорослий, своїм ставленням до справи. Наприклад, до навчання або допомоги батькам, навіть якщо це нудно звучить. Це непросто, але можливо.
• Бери відповідальність на себе. Адже дорослі її не бояться, навпаки, їм це подобається. Бути відповідальним означає бути господарем свого життя.
• Відчуваєш, що час від часу дитинієш? Спробуй розібратися, коли це відбувається і навіщо ти це робиш? Боїшся, що з тебе будуть глузувати? Страшно, що тягар відповідальності виявиться тобі не під силу? Іди вперед і нічого не бійся.
• Дій. Дорослі майже все намагаються робити за дітей. Настав час усе виконувати самостійно. Причому краще зробити щось не дуже ідеально, але все-таки зробити, ніж не робити взагалі.
• Товаришуй зі спортом. Багато молодих людей чомусь щиро вірять, що якщо вони будуть палити або пити алкоголь, то на вигляд будуть соліднішими. “Цигарка в руці робить мене упевненішим”, “коли я палю, то мені здається, що до мене ставляться набагато серйозніше”, “алкоголь робить мене дорослішим” – таке часто чуємо у відповідь на прохання пояснити свою звичку. Насправді сьогодні звичка палити або пити дедалі частіше оточення сприймає як слабкість, а зовсім не як доросле поводження.
• Навчися слухати. Балакучість властива малятам. Дорослі люди цінують співрозмовників, які вміють вислухати й не перебивають інших людей.
• У бесіді не намагайся підлаштуватися під думку інших людей. Май свою точку зору, але водночас не будь упертим, наполягаючи тільки на своїй позиції. Вислови “я вважаю”, “я думаю”, “я знаю” зроблять твоє мовлення впевненим, а судження – вагомішими.
• Заведи домашню тварину, за якою ти самостійно доглядатимеш. Турбота про братів наших менших розвиває почуття відповідальності.
• Вирушай на курси іноземних мов, бери участь у різноманітних навчальних програмах. Ріст твого IQ рано чи пізно принесе свої плоди.
• Будуй плани на життя. Дорослим людям властиве довгострокове планування.
• Вирушай до молодіжних таборів, записуйся у волонтери, соціальні служби, щоб узяти координати тих, хто потребує твоєї допомоги. Це теж дуже по-дорослому!

16 днів проти насильства

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

У сучасному світі поруч із добром та радістю вистачає місця для жорстокості та насильства. Насильству дорослих над дітьми, жорстокості одних дітей по відношенню до інших. Змінити наш світ і зробити його лише добрим за один день не вдасться нікому, але можна, принаймні, спробувати зменшити кількість зла.

Україна, йдучи у Європу, роками на рівні державних ініціатив, освітнього процесу та громадянського суспільства працювала над протидією й профілактикою домашнього та побутового насильства, булінгу в закладах освіти тощо.

З початку 2022 року до Національної поліції України надійшло 120 тисяч повідомлень щодо випадків домашнього насильства. Крім того, 98% звернень на гарячу лінію 1547 для постраждалих стосується саме домашнього насильства. І протягом  місяців повномасштабної війни країна не припиняла рухатися шляхом змін. Прикладом цього є ратифікація Україною Стамбульської конвенції, яка набрала чинності 1 листопада 2022 р. й стала новим етапом у боротьбі з насильством. Крім того, це додатковий інструмент для захисту тимчасово переміщених українців за кордоном.

Жінки у всьому світі зазнають фізичного, психологічного, економічного, сексуального насильства. І найчастіше боротьба з цим – це ходіння по колу, адже після умовного “примирення” з кривдником той у більшості випадків повертається до насильства.

“Тож важливо усвідомити — про проблему не треба мовчати! Жертвам варто звертатися за допомогою до поліції та інших компетентних органів. Кривдник має понести покарання”, – наголосив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Функціонують «гарячі лінії»:

• 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
• 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству дітей;
• 0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних);
• 527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.